Чоловік, якого звинувачують у погрозах та нацистських жестах на адресу продавчині з України, не прийшов на суд у Гданську — він у цей час заробляв у Норвегії. Юристи фонду, який веде справу, звернули увагу на іронію ситуації: іноземці в Польщі йому заважають, а от можливостями життя за кордоном він користується без проблем.
Конфлікт стався в грудні 2025 року в одному з продуктових магазинів у центрі Гдині. Покупець звернувся до Ольги, продавчині з України, з претензією: він стверджував, що м’ясо, яке його дружина купила приблизно 15 хвилин тому, нібито виявилося зіпсованим.
Однак замість спокійного з’ясування ситуації чоловік почав кричати на співробітницю, погрожувати їй фізичною розправою та звинувачувати в тому, що вона нібито намагалася отруїти його дітей.
В якийсь момент він спробував перелізти через прилавок, однак був зупинений одним із покупців. Крім того, чоловік кілька разів також демонстрував нацистське вітання.
У розпалі конфлікту Ольга почала знімати те, що відбувається на відео, а одна з покупниць викликала поліцію. З магазину агресора вивела дружина.
Після того, що сталося, чоловік Ольги звернувся через соціальні мережі до Давіда Денерта, варшавського юриста, який веде фонд, що допомагає жертвам ксенофобії. Денерт зв'язався з міською поліцією Gdyni та українським консульством у Gdańsku, а також опублікував запис інциденту у своїх соцмережах.
За його оцінкою, чоловік міг вчинити одразу три правопорушення: погрози, образи за національною ознакою та пропаганду нацизму
Поліція Гdyni затримала підозрюваного. Нещодавно справа дійшла до Окружного суду в Gdańsku. Але на засідання обвинувачений не прийшов: він у цей час працював у Норвегії. У фонді Денерта звернули увагу на парадокс такої позиції: іноземці в Польщі, судячи з усього, йому заважають, але сам він без проблем виїжджає в іншу країну, щоб користуватися можливостями життя за кордоном.
У фонді підкреслили: ксенофобія — це не патріотизм, а звичайна ненависть, загорнута в біло-червоні гасла. Там додали, що не мають наміру відмовлятися від справи і вважають важливим довести її до кінця.
Денерт раніше говорив, що кількість подібних випадків у Польщі зростає. За його спостереженнями, помітний сплеск антиукраїнських настроїв стався під час кампанії перед президентськими виборами, а перша хвиля — після початку повномасштабної війни в Україні. Він пов’язує це з агресивною риторикою в інтернеті та спробами деяких політиків набирати капітал на ксенофобії.
